Коли лікар призначає обстеження, у пацієнта часто виникає плутанина: ЕКГ, УЗД, ЕЕГ – назви схожі, а суть різна. Усі три належать до функціональної та інструментальної діагностики, але досліджують різні органи й системи. Розберемося простими словами, що показує кожен метод, коли його призначають і чи потрібна підготовка.
ЕКГ – електрокардіографія
ЕКГ реєструє електричну активність серця. Це швидкий, безболісний і доступний метод, з якого починається діагностика майже будь-яких проблем із серцем. Його варто зробити, якщо турбують болі чи дискомфорт у грудях, перебої в роботі серця, відчуття «завмирання» або прискореного серцебиття, задишка, запаморочення чи непритомність. ЕКГ також роблять при підвищеному тиску, перед плановою операцією та під час профілактичного огляду.
Окремий різновид – холтерівське моніторування, коли ЕКГ записують протягом доби. Це допомагає зловити порушення ритму, які не видно під час звичайного короткого запису.
УЗД – ультразвукове дослідження
УЗД використовує ультразвукові хвилі, щоб у реальному часі бачити внутрішні органи, судини, м’які тканини. Метод універсальний: ним досліджують органи черевної порожнини, нирки, щитоподібну залозу, серце (ехокардіографія), судини, суглоби, органи малого таза.
УЗД призначають при болях у животі, змінах в аналізах, для контролю хронічних захворювань, під час вагітності, а також у межах планового обстеження.
ЕЕГ – електроенцефалографія
ЕЕГ реєструє електричну активність головного мозку й залишається основним методом у неврології для оцінки його роботи. Обстеження призначають при судомах і підозрі на епілепсію, частих головних болях незрозумілої природи, запамороченнях і непритомностях, а також при порушеннях сну, пам’яті та наслідках травм голови.
Чим відрізняються ці методи
Щоб не плутатися, корисно тримати в голові просте порівняння.
| Метод | Що досліджує | Типові показання | Підготовка |
| ЕКГ | Електрична активність серця | Болі в грудях, аритмія, тиск | Практично не потрібна |
| УЗД | Внутрішні органи, судини, тканини | Болі в животі, контроль хвороб | Залежить від органа (натще для ЧП) |
| ЕЕГ | Активність головного мозку | Судоми, головний біль, епілепсія | Чиста голова, інколи – без сну |
Чи потрібна підготовка
Для ЕКГ спеціальної підготовки немає – бажано лише прийти спокійним, не курити й не пити каву безпосередньо перед записом. Підготовка до УЗД залежить від зони дослідження: органи черевної порожнини дивляться натще, тому за кілька годин до процедури варто не їсти, а для УЗД сечового міхура, навпаки, потрібен повний міхур. Перед ЕЕГ голова має бути чистою, без лаку й гелю для волосся, а інколи лікар просить обмежити сон напередодні.
Який метод обрати
Самостійно обирати обстеження не варто – це завдання лікаря. Але орієнтир простий: серце – це ЕКГ та ехокардіографія, внутрішні органи – УЗД, головний мозок і нервова система – ЕЕГ. Часто їх комбінують, щоб скласти повну картину.
Підсумок
ЕКГ, УЗД та ЕЕГ – три різні інструменти діагностики, і кожен відповідає на своє коло питань. Головне – пройти саме те обстеження, яке потрібне у вашій ситуації, і зробити це вчасно.
Функціональну діагностику – ЕКГ, УЗД, ЕЕГ та інші обстеження – можна пройти в КНП «ОЛІЛ м. Маріуполь» у Києві. Запис на зручний час – за телефоном із сайту, прийом ведеться на вул. Олександра Довженка, 3 та просп. Повітряних Сил, 9.
Питання та відповіді
Чи шкідливе УЗД? Ні, ультразвукове дослідження безпечне й не має променевого навантаження, тому його можна повторювати стільки, скільки потрібно.
Скільки триває ЕЕГ? Стандартне обстеження триває приблизно 20–40 хвилин.



